Як подолати складні порушення мовлення при органічних ураженнях головного мозку

Як подолати складні порушення мовлення при органічних ураженнях головного мозку

IMG_5445_1111_res

Костовецька Вікторія Василівна

Логопед-афазіололог Міського центру нейрореабілітації

Внаслідок органічного ураження головного мозку (інсультах, травмах, пухлинах) приблизно в 40-50% випадках виникають мовленнєві порушення.
Одними із складних мовленнєвих порушень, з якими до центру нейрореабілітації потрапляють пацієнти – це афазія і дизартрія.
Афазія – це повна або часткова втрата мовлення, внаслідок ураження мовних центрів кори головного мозку. Проявляється афазія від повної втрати мовлення до нездатності висловлювати свої думки.
Дизартрія – порушення звуковимови, внаслідок недостатньої іннервації мовленнєвого апарату. Виражається від нечіткої вимови до нездатності вимовляти звуки. Пацієнт який вперше потрапив до логопеда психологічно відчуває тривогу, розгубленість, невпевненість в власних силах, страх , внаслідок чого перебуває в умовах ізоляції спілкування. Тому особливо важливо для логопеда встановити контакт, знайти підхід до пацієнта та надати впевненості.
При первинній діагностиці в процесі логопедичного обстеження логопед-афазіолог виявляє характерні ознаки порушення мовлення(ступінь розуміння зверненого мовлення, рівень спонтанного, повторного, діалогічного, монологічного та зв’язного мовлення, перевіряє чи збережене читання та письмо та чи не змінилась якість мовлення).
Ефективність відновлення мовлення залежить від локалізації ділянки та розміру ураження, віку, інтелекту, преморбідного рівня. В залежності від локалізації ураження виникає та чи інша форма мовленнєвого порушення, а розмір ураження впливає на ступінь вираженості. В залежності від того, чим більше ступінь вираженості, тим повільніше відновлюється мовлення. Чим молодший вік, тим сприятливіший прогноз відновлення мовлення. Має значення і ступінь компенсаторних можливостей, високий рівень інтелекту та освітній рівень.
Основними умовами відновлення мовлення є якомога ранній початок. Чим раніше розпочато роботу, тим успішніше і швидше відновлення. Ранній початок допомагає запобігти фіксації патологічних симптомів (мовного емболу, парафазій, аграматизму). Основою реабілітації пацієнтів з порушенням мовлення є систематичність і безперервність. Велике значення має рівень мотивації, коли пацієнт докладає максимум зусиль,тому що без активної участі пацієнта та бажання відновити мовлення неможливо. Має значення допомога родичів, особливо коли хворому важко впоратись самостійно. Задачею родичів є підтримка бажання пацієнта до спілкування.
В залежності від мовленнєвого порушення від форми та ступеня вираженості планується індивідуально-корекційна робота направлена на відновлення порушення мовлення. Своєчасно розпочате відновлення мовлення, кваліфікований підхід та правильно індивідуально підібрана методика сприяють позитивному результату.
У пацієнтів у яких мовлення відсутнє повністю використовується методика розгальмування мовленнєвої функції (відтворення в пам’яті добре знайомих відрізків). Це можуть бути добре знайомі пісні, вірші, елементи рахунку, дні неділі, місяці, прислів’я та приказки.
Далі застосовується методика стимулювання самостійного мовлення (закінчення жорсткого контексту, відповіді на прості ситуативні питання).
Якщо мовлення не вдається розгальмувати, в цьому випадку використовується введення кожного звуку методом зорово-слухової імітації. Починається робота з постановки звуків, потім зливають звуки в склади, а далі в слово.
Пізніше проводиться робота над відновленням активного словника (стимулюється називання предметів, дій, ознак). Значний активний словник дозволяє перейти до зв’язного мовлення. Для розвитку зв’язного мовлення використовується складання тексту за серією сюжетних картинок, переказ тексту, розгорнуті відповіді на питання.
Одночасно стимулюється методика глобального читання (впізнавання цілого слова), для цього застосовується розкладання підписів під картинками, читання добре знайомих слів. Для відновлення письма використовується списування окремих літер, слів, письмо по пам’яті.
В тому випадку, коли порушене розуміння мовлення, робота направлена на концентрацію уваги пацієнта, виконанні інструкцій, накопичення пасивного словника, показ картинок за їх назвою.
В випадках, коли мова пацієнта збережена, але страждає її якість, внаслідок ослабленості м’язів органів артикуляції (губ, щік, язика), використовується артикуляційна гімнастика.
В разі коли рухи артикуляційного апарату обмежені (пацієнт не може витягнути язик або підняти його вгору), застосовується логопедичний масаж (ручний або зондовий). Логопедичний масаж і артикуляційна гімнастика проводиться для укріплення органів артикуляції.
Прийоми масажу залежать від стану м’язового тонусу. При зниженому тонусі використовується стимулюючий масаж (розминання, розтирання), при підвищеному тонусі – розслаблюючий масаж (поглажування та вібрація).
Дуже часто у хворих порушується дихання, тобто скорочений фонаційний видих. В цьому разі для розвитку плавного протяжного та економного видиху використовуються дихальні вправи.
При порушенні ковтання, частому поперхуванні (внаслідок слабкості порожнини рота) використовується гімнастика, масаж, ковтання рідини невеликими порціями.
Значний психотерапевтичний ефект викликають групові заняття, на яких пацієнти спілкуються між собою. Групові заняття викликають позитивні емоції, адже у хворих зникає страх мовлення, підвищується рівень мотивації та мобілізуються мовленнєві здібності пацієнта.
Основними завданнями логопеда є відновлення комунікативних функцій пацієнта, а не пристосування до дефекту. Відновлення мовлення дає можливість пацієнту повернутись в нормальне соціальне середовище.
Головне не лишати пацієнта надії на сприятливе одужання та вчасно надати допомогу.